до 100-річчя Конституції Української Народної Республіки

       Обовязково для виконання                        

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

«ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР

НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ»

                                                                                                                   

«Я – УКРАЇНЕЦЬ. Є У МЕНЕ ПРАВО»

(сценарій тематичного заходу, приурочений до 100-річчя

Конституції Української Народної Республіки, (29 квітня 1918 року)).

Сценарій уклала: Л. Антончик   Львів – 2018

Оформлення сцени: національна символіка України та макет книжки, на обкладинці якої напис «Історія Конституції України»

Ведучі – в українському народному строї.

Захід розпочинається виступом вокально-хореографічної композиції «Свята моя земля!»

Читець:    

Я − українець. Є у мене право

На рідну мову та свою державу,

На гордий прапор золотисто-синій,

На щастя жити у такій країні.

Я − українець. Право знати маю

Про тих, кого героями вважаю,

Що людство рятували від руїни, −

Синів і дочок, гідних України.
У любові жити і добро творити
Я − українець. І моє це право
Любити землю горду й величаву,
Та дух свободи набирати в груди.
Я − українець. Був ним, є, і буду!

                                      (А. Литвин «Я – українець»)

Ведуча:     Перші правові документи, які регулювали діяльність держави, на території України виникли за часів Київської Русі. З ХІІ ст. діяла збірка законів «Руська правда» князя Ярослава Мудрого.

Ведучий:   Згодом правитель Київської Русі Володимир Мономах видав збірник «Поучення Мономаха дітям». У ньому написано 96 законів, зокрема впорядковано систему позик, диференційовано податки, законодавчо розширив права жінок. За часів козацької держави на території України діяли «Березневі статті», підписані гетьманом Богданом Хмельницьким та «Литовські статути».

Ведуча:     Однак ці документи не є справжніми конституціями в сучасному розумінні. Першим основним законом українців вважають «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», підписані гетьманом Пилипом Орликом 5 квітня 1710 року.

Ведучий:   Документ декларував створення незалежної української козацької держави. Влада поділялася на законодавчу, виконавчу і судову, встановлювалися права міст на самоврядування, малозабезпечених на соціальний захист. На жаль, документ так і не набув чинності, адже був написаний гетьманом у вигнанні.

Читець:     На центральній площі міста, де цвіте акація,

Конституцію держави голосила нація,
Запорозький гетьман Орлик для свого народу,
Постарався, щоб жили по своєму закону.
Не одні ще покоління старались, боролись,
Та про вільну Україну мріяли й молились.
Щоби ми в своїй країні могли вільно жити,
Довелось нашим героям свою кров пролити.
На центральній площі міста, де цвіте акація,
Українську Конституцію знов святкує нація,
Нація нова і вільна, вільна в своїм краю,
Любіть свою Україну! З святом вас! Вітаю!

                                               (А. Литвин)

Ведуча:     Серйозним доробком українського законодавства вважається Конституція Української Народної Республіки (УНР), ухвалена Центральною Радою 29 квітня 1918 року.

Ведучий:   Конституція Української Народної Республіки проголошувала державну незалежність і територіальну цілісність України, рівність прав громадян, демократичні свободи.

Ведуча:     Республіка мала бути парламентською із Всенародними Зборами як вищою законодавчою владою (без посади президента). Передбачався земельний адміністративно-територіальний устрій з широким місцевим самоврядуванням. Підтверджувалося право національних меншин в Україні на національно-персональну автономію, закріплювалося право національних союзів на законодавчу ініціативу.

Ведучий:   Конституція Української Народної Республіки містила 83 статті, в яких визнавалося, що вся влада в УНР «походить від народу». Конституція утверджувала верховенство парламенту, проте не розкривала питань власності, кордонів, мови, державної символіки.

Ведуча:     Конституція УНР була затверджена спеціальною конституційною комісією на чолі з Михайлом Грушевським, яка детально ознайомилася з досвідом конституційного законодавства країн світу. Конституція мала назву «Статут про державний устрій, права і вольності УНР».

Ведучий:   Загалом це був прогресивний документ, і не лише для свого часу. На жаль, багато чого із викладеного в ньому більшовицький режим витравив із пам’яті та свідомості українського народу. Наприклад, право нації на розбудову своїх культурних інституцій; позбавлення громадянства лише в судовому порядку; свобода пересування; можливість добровільного виходу з громадянства УНР тощо.

Ведуча:     Конституція мала широкий спектр гарантій прав особистості. Вона передбачала заборону довільного арешту, за винятком випадків затримання на місці злочину. Та й тоді підозрюваного мали звільнити через 24 години, якщо суд не знайде підстав для подальшого утримання під вартою.

Ведучий:   Основний закон держави скасував смертну кару, тілесні покарання та інші акції, які принижують людську гідність. Заборонялися конфіскації як засіб покарання. Для проведення обшуку потрібен був дозвіл суду, а не постанова прокурора. Навіть із цього видно, якою значною мала бути роль незалежного суду в структурі державних органів УНР.

Ведуча:     У конструюванні державних структур Конституція чітко проводить принцип розподілу влади. Всенародні Збори визнавали носієм верховної влади в УНР, їм мали належати вища законодавча влада в країні, право формують органи виконавчої та судової влади.

Ведучий:   Найвища виконавча влада належала Раді народних міністрів, сформованій Головою Всенародних Зборів разом із Радою старшин Зборів. Після цього склад уряду затверджували Всенародні Збори. Рада відповідала перед зборами, яким до того ж надавала право імпічменту стосовно уряду. А постановою Зборів, за яку проголосували 2/3 депутатів міністрів, могли віддати під слідство і суд.

Ведуча:     Найвищим судовим органом призначили Генеральний суд УНР, який був також найвищою касаційною інстанцією для всіх судів держави.

Ведучий:   Цікавим був останній розділ Конституції, де йшлося про можливість тимчасового (не більше ніж на три місяці) призупинення дії громадянських прав і свобод – у разі війни чи внутрішньої смути. Таке рішення входило до компетенції Всенародних Зборів, і лише у виняткових випадках рішення міг прийняти уряд.

Ведуча:     Конституція УНР мала тимчасовий характер, адже її створено на перехідний період становлення української державності. І все ж вона була демократичною за духом, доброю правовою базою держави, основою решти законодавства України, створення демократичної державності, законності, правопорядку.

Показ відеофільму «Конституція Української Народної Республіки

29 квітня 1918 року.

Ведуча:     Як було зазначено, Конституція не передбачала посади президента УНР. За цією Конституцією Українська Народна республіка мала стати демократичною парламентською державою.

Ведучий:   29 квітня 1918 року Центральна Рада прийняла Конституцію без єдиної згадки про посаду президента, але обрала М. Грушевського президентом УНР. Цього ж дня Центральна Рада була розігнана німецькими окупаційними військами, стався державний переворот, внаслідок якого до влади прийшов гетьман П. Скоропадський.

Ведуча:     Отже, фактично М. Грушевський був обраний президентом УНР, та попри відсутність достовірних архівних документів, юридично його не можна вважати президентом, бо ця посада не була передбачена Конституцією 1918 року.

Ведучий:   Таким чином Конституція УНР не була реалізована, проте вона має велике історико-правове значення. Вона увібрала в себе провідні ідеї української та світової правової думки, ставши першою Конституцією незалежної і суверенної України.

Ведуча:     Встановивши народовладдя через законодавчий орган і проголосивши парламентську республіку з демократичними органами влади і управління, Конституція надала Українській державі ознак правової.

Ведучий:   Порівнюючи із положеннями нинішньої Конституції України    [6, с.3], Конституція 1918 року також проголошувала територію УНР неподільною та цілісною. Як важливий етап українського конституціоналізму, ця конституція лягла в основу майбутньої української законодавчої діяльності.

Ведуча:     Конституція 1918 року стала першою Конституцією незалежної і суверенної України, що лягла в основу нинішньої незалежної України та увібрала в себе провідні ідеї української та світової правової думки.

Ведучий:   В період радянської влади в Україні було прийнято чотири Конституції УРСР – 1919, 1929, 1937, 1978 рр., які повністю були формальними та скопійованими із союзних конституцій та не відображали реальних справ та стану Республіки в ті, радянські часи.

Ведуча:     Після прийняття Україною незалежності, у процесі конституційної реформи в Україні, доречно було б виокремити три етапи  становлення Конституції: І – процес підготовки проекту і прийняття Конституції України в 1996 році, ІІ –період реалізації Конституції України, Конституційна реформа (1996−2004 роки); ІІІ – новітній період  процес внесення змін та доповнень до Конституції України, формування політико-правової системи українського конституціоналізму (2005− до тепер).

Демонструється фрагмент відеофільму

«Історія українського конституціоналізму».

Ведучий:   На сучасному етапі творення української історії Президент України створив Конституційну Комісію, яка розроблятиме зміни до Основного Закону. Мета комісії – напрацювання узгоджених пропозицій щодо вдосконалення Основного Закону України з урахуванням сучасних викликів та потреб суспільства.

Ведуча:     Ухвалення Основного Закону України – Конституції стало важливим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Читець 1: 

Конституція – зберігач прав і свобод,

Це цілий звід законів,

Завдяки головній книзі, у нас є права,

Які не допускають образи і зла.

Всіх громадян України вітаємо,

Повноцінного, мирного життя щиро бажаємо,

Нехай у достатку живе кожна родина,

Нехай розвивається і процвітає наша країна.

Читець 2:

Сьогодні свято на моїй землі,
Де проживають вільні люди вже віками,
В степу, в горах, на заході і сході,
Тріпоче волі вітер жовто-синіми лиш прапорами.
Сьогодні свято на моїй землі,
За яке боролись і за яке вмирали
Діди і прадіди твої й мої, і про яке
Поети мріяли і тишкома писали.
Сьогодні свято на моїй Вкраїні,
І ми про нього можем написати вільно,
Свобода слова і права людини це наш закон,
Із Днем Конституції вітаєм щиро нині.

Ведучий:   Конституція України, окрім проголошення прав та свобод людини і громадянина, містить перелік їхніх обов’язків. До останніх належить захист Батьківщини; захист незалежності та територіальної цілісності України; шанування державних символів України; обов’язок не чинити шкоди природі, культурній спадщині; обов’язок неухильно дотримуватися Конституції та законів України; обов’язок не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Ведуча:     Окреме положення містить Конституція України щодо обов’язку військової служби; «Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону». Так, відповідно до Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу», військова служба є почесним обов’язком  кожного громадянина, особливим видом державної служби, пов’язаної з виконанням громадянином України загального військового обов’язку і службою на конкурсно-контрактній основі у Збройних Силах України та інших військах, створених відповідно до законодавства України.

Читець:     На вас, завзятці-юнаки, борці за щастя України,
Кладу найкращії думки, мої сподіванки єдині.

У вас ще грає юна кров, у вас в думках немає бруду,
Палає в серці ще любов до обездоленого люду.

Не занехайте ж ви її, не розгубіть у суєті,
Нехай вона ваш дух гартує у чесній, славній боротьбі.

                                               (М. Старицький «До молоді»)

Ведучий:   Навіть в тяжкі часи, коли в країні йде неоголошена війна, а східний сусід зазіхає на територію незалежної України, варто пам’ятати, як важко ми йшли до нашої перемоги, до визнання нашої країни як незалежної самостійної, суверенної держави. як незалежної, самостійної, суверенної держави. Пам’ятаймо свою історію!

                                 На сцені всі учасники заходу.

Читець:        

Ми,   народ, що вийшов із неволі,Клянемось в благословенну мить −
Всі свої тисячолітні болі
В славу України перелить. 

Клянемось княжими гробами, 
Золотою шаблею Дніпра −
Краще смерть, ніж бути знов рабами, 
Хай гряде відродження пора! 

Клянемося «Кобзарем» Тараса,
Геніями Лесі і Франка,
Що не зродиться пахолків раса 
З крові Гонти і Залізняка!

Клянемось Богом України,
Що вмремо, а не підем в ярмо, 
Дух, воскреслий з темної руїни 
На наругу в рабство не дамо.

Ми, народ, що вийшов із неволі, 
Клянемось в благословенну мить −
Стати рівним у народів колі, 

На свободі й для свободи жить!

                                   (Д. Павличко «Клятва»)

        

У виконанні хору звучить «Молитва за Україну»(музика М. Лисенка, слова О. Кониського)

                                    

ВІКТОРИНА «ЗНАВЦІ ПРАВА»

1.       Коли була прийнята Конституція України?

(28.06.1996 р.)

2.     Назвіть державні символи України?

(Державний прапор України, Державний герб України, Державний гімн України)

3.     Що є законодавчим органом в Україні?

(Парламент – Верховна Рада України)

4.     Хто очолює Прокуратуру України?

(Генеральний прокурор України, який призначається і звільняється з посади Президентом України)

5.     Які державні установи здійснюють правосуддя в Україні?

(Суди)

6.     Хто може бути обраний Президентом України?

(Громадянин України, який досяг 35 років, проживає в Україні протягом останніх 10 років, володіє державною мовою)

7.     Дата проголошення Акту незалежності України.

(24.08.1991 р.)

8.     Хто є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні?

(Народ)

9.     Який орган є найвищим у системі органів виконавчої влади?

(Кабінет Міністрів України)

10.   Назвіть строк повноважень Генерального прокурора України.

(5 років)

11.   Назвіть кількість народних депутатів у складі Верховної Ради України.

(450)    

12.   Назвіть три види державного режиму.

(а) Демократія – велика соціальна цінність особистості;

б) Тоталітаризм – контроль над суспільством, підкорення і поглинання його державою;

в) Авторитарний – концентрація влади в руках одного чи кількох державних органів)

13.   Назвіть вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність?

(Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли 16-річного віку)

14.   Яка тривалість робочого дня для дітей за Кодексом законів про працю України?

(Для працівників від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень)

15. Які громадяни не підлягають призову на строкову військову службу? 

а) звільнені від призову: непридатні за станом здоров’я, які досягли 25-річного віку; батько, мати, рідний брат чи сестра яких загинули, померли чи стали інвалідами під час проходження військової служби;

б) щодо яких проводилося попереднє слідство;

в) які були засуджені до позбавлення волі.

16. Які види покарань можуть бути застосовані до неповнолітніх, які визнані винними у вчиненні злочину?

1)штраф;2)громадські роботи;3)виправні роботи;4)арешт;5)позбавлення волі на певний строк

17. Які заходи впливу застосовуються до неповнолітніх за вчинення адміністративних правопорушень?

(за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від 16 до 18 років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1)    зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2)    попередження;

3)    догана або сувора догана;

4)    передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їхньою згодою, а також окремим громадянам на їхнє прохання).